Сходить сніг і лісівники поринають  у вир нових турбот. По-особливому  до них ставляться у держпідприємстві Довжанське лісомисливське господарство. Мова  ведеться про охорону лісових масивів з весни – до осені від пожеж. Суха трава, минулорічне опале листя, хворост, повалений вітрами сухостій – все це та деякі інші чинники  становлять в купі значну  загрозу виникнення пожеж.

Але найголовнішим призвідцем цієї вогневої стихії все-таки залишається людина: як у сфері господарської діяльності, так  через безвідповідальне власне ставлення до свого відпочинку на природі.

Колективом лісової охорони підприємстваб, як і завжди у такий вогненебезпечний період, проводиться комплекс  попереджуючих заходів. Вони носять як матеріальний характер, так  і пропагандистсько-інформаційний та роз’яснювальний.

Практично на всіх в’їздах до лісу та в  традиційних місцях відпочинку встановлено щити з попереджувальними написами про  відповідальність громадян за розпалювання вогню не у спеціально відведених місцях та залишення непогашеними вогнищ. До широких верств населення доноситься інформація як про шкоду, що її вогонь наносить нашій флорі і фауні, так і адміністративну або навіть  кримінальну відповідальність  за необережне поводження з вогнем та про більшу у випадку навмисного підпалу або  за кожне згоріле дерево. Держпідприємством встановлено обмеження на в’їзд до лісового фонду громадянам на автотранспорті.

Значну допомогу лісівникам  у цьому напрямку роботи надають15 добровільних пожежних дружин, до участі в яких залучено майже півтори сотні мешканців сіл, що прилягають  до лісових масивів ДП Довжанське  ЛМГ.

Значно підсобляють у збереженні лісу від пожеж 11 кілометрів прокладених мінералізованих смуг. Так за минулий рік  їх оброблено 13,5 км. Тепер також ведеться ця робота.

Відрадно що  за останні роки в господарстві у двох лісництвах – Річанському і Великодільському створено  пожежні модулі на базі всюдихідних автомобілів ГАЗ-66.

Проте будь-які заходи превентивного характеру будуть не ефективними, якщо  всі жителі району  не усвідомлять  свою особисту причетність до збереження зеленого багатства краю.