Минулого вихідного дня кращі із кращих лісорубів усіх лісових господарств Срібної Землі зібралися, щоб визначити досконалих і гідних  у  одній із найбільш шанованих здавна професій у нашому краї. Окрім директорів ЛГ і ЛМГ області, на батьківщину знаменитого чемпіона світу серед лісорубів – Івана Чуси – приїхав голова обласної державної адміністрації   Геннадій Москаль, його перший заступник Віктор Мікулін, начальник Закарпатського обласного управління лісового господарства Валерій Мурга, голова Міжгірської РДА  Василь Худинець і  голова райради – Василь Щур.

Вперше за багато років  змагання на кращого за професією лісоруба проведено за міжнародним форматом. На підготовленій площадці, а не безпосередньо в лісі.

За словами Геннадія Геннадійовича, свято покликано не тільки визначити чемпіона, який захищатиме честь краю на всеукраїнських змаганнях, але   й змінити на краще імідж лісівників, який останнім часом доволі потерпає.

Вальники лісу змагалися у номінаціях: звалювання дерева, монтаж нового ланцюга на бензопилу, комбіноване розпилювання, точне розкряжування, відокремлення сучків та виконання довільної програми.

Державне підприємство «Довжанське  лісомисливське господарство» представляли на змаганнях на Міжгірщині бригадир кадрової бригади лісорубів із Загатського лісництва Іван Кампов та Євген Попович. У них різний досвід, але фаховий рівень здобутий на лісосіках  в урочищі Гат надзвичайно високий.  Попри ці вагомі фактори, наші земляки не змогли, однак, вийти за межі золотої середини учасників, а переможцями стали спадкоємці слави Івана Чуси – міжгірські майстри-вальники.

В урочищі Перевал на узгір’ї, де взимку розкошують лижники, розмістили не тільки площадки для змагань у різних номінаціях, але й такі оригінальні локації як музично-концертну сцену, торгові ятки, торгові  ряди із сувенірами,  майстерню під столітніми смереками  для скульптора із Шаланок та 80-літнього Штефана Бікляна із Лопушного, який демонстрував уже майже забуте чи  древнє загублене ремесло виготовлення драниці із смереки та шинґол – із  бука, який також  у свій час працював і бригадиром вальщиків.

Варто згадати  так само двох трембітарів, які  не тільки відкривали та вітали переможців, але так само давали майстер –клас володіння цим унікальним духовим інструментом горян у Карпатах.